Российская фундаментальная наука все больше отстает от конкурентов. Борьба за научное и технологическое лидерство – тяжелая работа. Сергей Гуриев, ректор Российской экономической школы, доктор экономических наук, Дмитрий Ливанов, ректор Национального исследовательского технологического университета МИСиС, доктор физико-математических наук, Константин Северинов, профессор Университета Ратгерс (США), заведующий лабораториями Института молекулярной генетики РАН и Института биологии гена РАН, доктор биологических наук обращаются к членам Российской Академии наук:      «Уважаемые академики! Если вы и дальше будете хранить свою политическую девственность и делать вид, что все эти политические и экономические игры вас не касаются, вы проиграете. Вспомните, что в свое время пришлось пережить Бруно, Галилею, Вавилову и Капице. По крайней мере, при достойной позе вы останетесь в истории науки.

11-00…12-00 21 січня 2010 р.

УКРІНФОРМ, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8

Глобальна правда про глобальні речі. Андре де Сото про природу злиднів: ми уже там попри успадкований науково-технічний потенціал й природні ресурси…

 Андре де Сото, «Таємниця капіталу». «Вартість мертвого капіталу в єгипетській нерухомості становить … 240 млрд дол. Це в 30 разів перевищує вартість усіх акцій на фондовій біржі Каїра, і у 55 разів перевищує вартість усіх прямих іноземних інвестицій у цю країну».

 В Україні оцінено менше десяти відсотків землі, яка знаходиться за межами населених пунктів.

 Андре де Сото, «Таємниця капіталу». «У кожній країні … підприємницька винахідливість бідноти створила багатство в широкому масштабі ― багатство, яке також складає чи не найбільше джерело потенційного капіталу для розвитку цих країн. Вартість цих активів не тільки перевищує активи держави/уряду, місцевих фондових ринків і прямих іноземних інвестицій; вони також набагато більші, ніж уся допомога від розвинених країн і усі кредити, які видає Світовий банк».

Г.О. Андрощук Програма інноваційного розвитку економіки Німеччини: Стратегія високих технологій /  Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти, Київ - Наука та інновації. 2009. Т. 5. № 3. С. 72–88.

Питання взаємодії промисловості та науки, комерціалізації наукових ідей і результатів досліджень, створення механізмів, здатних прискорити їхню реалізацію, відповідальності держави й ролі інституцій громадянського суспільства в сфері національної інноваційної політики стали на порядку денному у Німеччині ще в середині 70-х років минулого століття. За минулі роки було реалізовано багато заходів, на основі яких у країні сформувалася адекватна потребам німецької промисловості система трансферу нових знань та інноваційних розробок зі сфери академічної й університетської науки в сферу приватного підприємництва. Істотною її рисою стало активне звернення бізнесу до науки, за якою була визнана роль головного генератора інноваційних середньо та довгострокових проектів. Саме вони виявилися найбільш затребуваними в інтересах зміцнення позицій німецької промисловості на міжнародних ринках, особливо таких її базових галузей, як автомобіле- і машинобудування. Рівень власних "заводських" розробок, що вирішували головним чином завдання прикладного характеру, пов'язані з поточним відновленням виробничих потужностей, уже не відповідав новим технологічним викликам.

Известно, что расходы на научные исследования в Российской Федерации за предыдущие 18 лет сократились более чем в пять раз и приблизились к уровню развивающихся стран. Россия сегодня тратит на науку в семь раз меньше, чем Япония, и в 17 раз меньше, чем Соединенные Штаты Америки. Более чем в два раза уменьшилось количество исследователей. И, конечно же, из этого следует целый ряд серьезных проблем, которые возникли в нашем комплексе, в том числе кадровых, научно-технологических и др.

«Страна входит в критическое десятилетие» – убежден заместитель директора Института прикладной математики имени М.В.Келдыша РАН Георгий Малинецкий. Альтернативой ускоренному инновационному развитию страны может быть только ее распад. Если мы не переломим нынешних тенденций, по колеям коих скользит Российская Федерация, нас уже ничто не спасет. РФ не сможет быть даже сырьевым придатком развитого мира.

На сьогоднішній день в Україні немає структури, яка б здійснювала зв'язок і регулювала відносини між державними органами, промисловістю, суспільством та винахідниками. Функції цієї структури частково мали б збігатися з діяльністю ВТВР (Всеукраїнського товариства винахідників і раціоналізаторів) та УНТТ (Українського Науково-Технічного Товариства), але тільки їхніх їх повноважень сьогодні для цього вже недостатньо. Якщо раніше держава відповідала за дотримання авторських прав та їх охорону, і винахідник, представлений потужною і впливовою організацією, був захищений судовою системою, то зараз він залишився без такого захисту через зміни, що сталися у суспільстві після зміни ладу. Тому створення структури, яка б поєднала у собі призначення ВТВР, УНТТ, а також практично забуті правові можливості профспілок, сьогодні є особливо цікавою і актуальною. Така профспілка відкривала б винахідникам та інноваторам можливості не тільки представляти їх у інноваційному процесі як організована й структурована сторона, а й ефективно здійснювати захист їхніх індивідуальних і корпоративних інтересів і прав.

В основу організації роботи Громадської мережі трансферу ідей в технології (далі – «Мережа TІT», англ. – «Web TIT») покладена модель роботи та методологія європейської мережі інноваційних релей-центрів (Innovation Relay Centers – IRC network), технологій соціальних мереж (Інтернет-сервісів для спілкування, пошуку людей за інтересами і видами діяльності) та геоінформаційних систем для локалізації на місцевості.